За даними The Telegraph від 23 серпня 2026 року, західні розвідувальні служби зафіксували нову хвилю атак на оборонні підприємства у восьми європейських країнах. Послідовність інцидентів у серпні розпочалася 10 серпня з вибуху на заводі EMCO у Болгарії, який виготовляє для України 155-мм артилерійські боєприпаси, а через три дні стався вибух на заводі KNDS Ammo Italy у Коллеферро на околиці Риму.
Підтверджені інциденти серпня
- У ніч на 15 серпня у Таллінні підпалено будівлю компанії Milrem Robotics, яка постачає озброєння Україні; Латвія затримала трьох своїх громадян за підозрою у підпалі.
- Чехія цього року практично втратила завод з виробництва дронів та тепловізійної оптики для України після пожежі; затримано чотирьох підозрюваних.
- Литва висунула обвинувачення шістьом особам у справі про спробу підпалу заводу, що постачав радіохвильові сканери до Києва.
Механізм вербування та розкол серед союзників
За оцінкою розвідки, ГРУ РФ виходить на контакт із місцевими злочинними угрупованнями через месенджери, зокрема Telegram. Завербованих використовують як посередників, які дають завдання іншим виконавцям, котрі часто не знають, що працюють на росіян, і отримують винагороду у криптовалюті. Атаки планують так, щоб зберегти можливість правдоподібного заперечення причетності Кремля та не спричинити реакцію за статтею 5 Угоди про НАТО. Прямих офіційних підтверджень причетності ГРУ у текстах джерел немає; причина пожежі в Італії офіційно не пояснена.
Прем’єр-міністерка Естонії Крістен Міхал заявила, що слідчі з’ясовують, чи був підпал актом саботажу і чи була до нього причетна Росія. Польща та країни Балтії відвертіше називають атаки російськими, тоді як Італія та Німеччина стримуються від таких оцінок через побоювання ескалації.
