Борис Фуксман: людина, яка стояла за найбільшими медіаактивами України 1990-х і 2026-х
Борис Фуксман — ім’я, яке роками залишалося у тіні великих українських медіабрендів, хоча саме він разом із родиною стояв біля витоків кількох із них. Киянин за народженням, німецький медіамагнат за статусом, він співзасновував телеканал 1+1, мережу кінотеатрів «Сінема Сіті» та готель Hilton Kyiv. Він же став одним із перших великих інвесторів, хто повірив у приватний український ринок одразу після проголошення незалежності, а потім спокійно вийшов із активів, коли ринок став для нього занадто непередбачуваним. У цій статті — хронологія його кар’єри, ключові угоди, родина та останні роки життя, включно зі смертю 9 жовтня 2025 року в Німеччині. Матеріал спирається на відомі біографічні дані, зокрема на статтю про Бориса Леонідовича Фуксмана в українській Вікіпедії, а також на відкриті повідомлення українських і німецьких ЗМІ, де згадуються його угоди та громадська діяльність.
Дитинство, освіта і перші професії в Києві
Борис Леонідович Фуксман народився 12 лютого 1947 року в Києві, в єврейській родині. За іншими відомостями, оприлюдненими СБУ у 2001 році, місцем народження вказувалася Рига. Сам Фуксман у пізніших інтерв’ю завжди називав Київ, і саме це місто залишалося для нього відправною точкою всього, що він будував пізніше. Після школи він вступив до Київського торгово-економічного інституту, де провчився з 1966 по 1970 рік. Це був класичний радянський «економічний» диплом, який тоді не давав особливих кар’єрних переваг, але дозволяв працювати на адміністративних і планових посадах.
Першим серйозним місцем роботи стала Київська кіностудія документальних фільмів, куди Фуксман прийшов одразу після інституту — спочатку асистентом оператора, потім просто оператором. На студії він пропрацював із 1970 по 1974 рік. Цей період важливий не з точки зору кар’єри, а з точки зору середовища: саме тут він познайомився з людьми, які потім склали його бізнес-оточення. Двоюрідний брат Олександр Роднянський з’явиться в його житті трохи пізніше, але інтерес до кіно й медіа сформувався саме в ті роки. У 1974 році родина Фуксманів емігрувала до Німеччини, і це рішення фактично розділило його біографію на «київську» та «дуссельдорфську» частини.
У Києві 1970-х ще існувала працююча документальна студія, яка робила фільми для державних замовників: промислові сюжети, агітаційні стрічки, кінонариси про передовиків виробництва. Для молодого оператора це було місце, де можна було набути технічної школи та побачити, як влаштований медіапроцес із середини. Без цього досвіду Фуксман, ймовірно, не зайшов би пізніше в продюсерський бізнес — адже саме знання виробничого циклу відрізняє продюсера від суто фінансового інвестора.
Дюссельдорф: артгалерея, єврейська громада і перший капітал
У Німеччині Фуксман оселився в Дюссельдорфі, де 1979 року заснував власну артгалерею. Це був невеликий бізнес, але саме він дав стартовий капітал, контакти в єврейських громадах Європи і репутацію людини, яка вміє працювати з культурними проєктами. Дюссельдорф наприкінці 1970-х був типовим західнонімецьким містом із сильною єврейською громадою, і для емігранта з СРСР це було одне з небагатьох місць, де можна було почати справу без великих початкових інвестицій.
Протягом наступного десятиліття Фуксман поступово перетворився з галериста на медіаінвестора. Він увійшов до керівництва низки єврейських громад і згодом став почесним президентом Єврейської конфедерації України — посади, яка передбачала не управління, а радше представницькі функції та фінансову підтримку. Ці зв’язки пізніше зіграли свою роль, коли він вирішив повернутися до інвестицій в Україну. У 1990 році, одразу після проголошення незалежності, Фуксман приїхав до Києва, щоб разом із двоюрідним братом Олександром Роднянським заснувати продакшн-компанію Innova Film. Це був його перший великий бізнес в Україні, і саме з нього почалася медіаімперія, яку він будував наступні двадцять років.
Дюссельдорф для радянських євреїв-емігрантів мав особливе значення: тут діяли земельні структури, які допомагали з житлом і роботою, а також працювали єврейські культурні фонди, готові фінансувати галереї та видавництва. Галерея Фуксмана орієнтувалася на сучасне європейське мистецтво, тобто на ту нішу, яка в СРСР була фактично закрита. Це дозволило йому швидко вийти на колекціонерів із Рейнсько-Рурського регіону та заробити репутацію, яка в підсумку конвертувалася в інвестиційні можливості.
1+1, Сінема Сіті і Hilton Kyiv: головні угоди 1990-х і 2026-х
Після створення Innova Film у 1990 році Фуксман і Роднянський почали шукати масштабніший проєкт. Ним став телеканал 1+1, заснований у 1995 році. За структурою власності це спочатку був невеликий канал із приватними інвесторами, де Фуксман і Роднянський контролювали ключові частки. Канал швидко вийшов у лідери українського ринку завдяки агресивній програмі, великій частці розважального контенту і кіносеріалам, частину з яких виробляла власне Innova Film. У 2005–2008 роках Фуксман і Роднянський поступово продали свої частки в 1+1 угорській компанії CME. У 2008 році CME докупила акції до 100%, викупивши у Фуксмана і Роднянського частки загалом на 200 мільйонів доларів. У 2009–2010 роках CME перепродала канал Ігорю Коломойському, і угода остаточно закрилася у квітні 2010 року.
Паралельно з телебаченням Фуксман зайшов у кінотеатральний бізнес. У 2007 році разом із Роднянським та російсько-німецьким бізнесменом Махаелем Фліхтом він заснував мережу кінотеатрів «Сінема Сіті». Це була одна з перших в Україні мереж сучасних мультиплексів, побудована за західним зразком: великі зали, цифровий звук, продаж попкорну, фуд-корти. У 2012 році завершилося будівництво готелю Hilton Kyiv — проєкту, який Фуксман і Роднянський спонсорували і в якому кожен володів по 25%. Готель одразу став одним із найдорожчих у Києві і залишається таким до сьогодні. Окрім цього, у 2000-х роках Фуксман разом із Зіновієм Куликом був співзасновником друкованого та інтернет-журналу «ПіК», який згодом закрився, а також співзасновником продакшн-студії «Українська медійна група».
Угода з продажем 1+1 у 2008 році була помітною подією не лише для України, а й для східноєвропейського медіаринку. CME на той момент була другим за величиною мовником Центральної Європи, і купівля 1+1 фактично закріплювала її присутність у СНД. Для Фуксмана і Роднянського угода означала вихід із операційного управління каналом, який вони самі ж створили тринадцятьма роками раніше. Двоюрідні брати не брали участі в редакційних рішеннях після 2010 року, хоча формально їхні частки ще кілька років залишалися в структурі власності CME.
Ще одна деталь, яку рідко згадують: мережа «Сінема Сіті» спочатку планувалася як київський проєкт із 4–5 залів, але після успіху першого мультиплексу в ТЦ «Глобус» формат швидко масштабували на регіони. Це дозволило Фуксману і його партнерам зайняти нішу до того, як ринок почали активно освоювати міжнародні оператори на кшталт «Планета Кіно» та «Мультиплекс». До 2013 року «Сінема Сіті» мала понад десять локацій у Києві, Дніпрі, Одесі та інших великих містах, що на той момент було рекордом для українського ринку.
Хронологія ключових подій
| Рік | Подія | Що це означало для бізнесу |
|---|---|---|
| 1947 | Народження в Києві | Старт біографії в єврейській родині |
| 1966–1970 | Навчання в Київському торгово-економічному інституті | Базова економічна освіта радянського зразка |
| 1970–1974 | Київська кіностудія документальних фільмів | Перший контакт із медіа-середовищем і виробничим процесом |
| 1974 | Переїзд родини до Німеччини | Перезапуск кар’єри в Дюссельдорфі |
| 1979 | Заснування артгалереї в Дюссельдорфі | Стартовий капітал і репутація в культурних колах |
| 1990 | Заснування Innova Film із Роднянським | Повернення в Україну як продюсера |
| 1995 | Заснування телеканалу 1+1 | Вихід у великий медіабізнес |
| 2005–2008 | Продаж частки 1+1 компанії CME | $200 млн за обидві частки разом |
| 2007 | Заснування мережі «Сінема Сіті» | Кінотеатральний бізнес в Україні |
| 2010 | Закриття угоди з продажу 1+1 Коломойському | Вихід із телевізійного бізнесу |
| 2012 | Завершення будівництва Hilton Kyiv | Готельний бізнес у центрі Києва |
| 2019 | Призупинення інвестицій в Україну | Переорієнтація на нерухомість у Німеччині |
| 2025 | Смерть 9 жовтня в Німеччині | Кінець епохи, перехід активів спадкоємцям |
Фінансові параметри головних угод
| Актив | Партнери | Частка Фуксмана | Сума або умови |
|---|---|---|---|
| 1+1 (1995) | Олександр Роднянський | Контрольна (разом із Роднянським) | Заснування з нуля |
| 1+1 (2008) | CME (Угорщина) | Продаж | ~$100 млн (частка Фуксмана) |
| Сінема Сіті (2007) | Роднянський, Махаель Фліхт | Співзасновник | Мережа мультиплексів у Києві та регіонах |
| Hilton Kyiv (2012) | Роднянський | 25% | Готель у центрі Києва, бренд Hilton |
| «Українська медійна група» | Роднянський | Співзасновник | Продакшн-студія |
| Журнал «ПіК» | Зіновій Кулик | Співзасновник | Закритий друк та інтернет-версія |
Чому Фуксман пішов із ринку після 2026 року
Після 2010 року Фуксман формально залишався співвласником кількох українських активів, але реально його увага поступово переміщувалася до Німеччини. За даними відкритих джерел і згадок у пресі, у 2019 році він призупинив нові інвестиції в будівництво в Україні та зосередився на нерухомості в Німеччині. Це рішення не було раптовим — воно збіглося з кількома трендами одночасно. По-перше, ринок нерухомості в ключових німецьких містах у 2017–2019 роках стабільно зростав і давав передбачувану прибутковість. По-друге, український ринок після 2014 року став для західних інвесторів суттєво складнішим через валютні ризики, військову загрозу і нестабільність регулювання. По-третє, сам Фуксман на той момент уже вийшов із операційного управління більшістю активів і фактично залишався пасивним інвестором.
Якщо порівнювати цю логіку з типовою поведінкою західного медіамагната, то вона досить типова: після завершення «будівельного» етапу власник або залишається з дивідендним портфелем, або виходить повністю. У Європі такий вихід зазвичай відбувається через продаж стратегічному інвестору, у США — через IPO або M&A. В Україні 2010-х років обидва варіанти були ускладнені, і пауза «до кращих часів» була найреалістичнішим сценарієм. Це одна з причин, чому в українському медіапросторі Фуксман залишився «людиною 1990-х», навіть коли формально продовжував володіти частками.
Додатковим фактором було й те, що партнер Фуксмана Роднянський ще в середині 2000-х перебрався на роботу в Москву, а згодом — у Голлівуд, де очолив російську продюсерську компанію та займався міжнародними проєктами. Це розділило операційне управління спільними українськими активами: Фуксман тримав фінансовий контроль із Дюссельдорфа, а операційні питання дедалі частіше вирішували наймані менеджери. Для інвестора, який звик контролювати ключові рішення, така модель швидко стає некомфортною, і логіка повного виходу з ринку стає природною.
Родина і особисте життя
Борис Фуксман жив у Німеччині з дружиною Лілією. У подружжя було троє дочок: Олена, Наталія та Мішель. Крім того, від стосунків із депутаткою Партії регіонів Іриною Бережною у 2009 році народилася донька Даніелла. Після смерті Бережної Фуксман разом із дружиною Лілією удочерили Даніеллу, тобто формально визнали її частиною сім’ї. Цей факт біографи Фуксмана часто зачіпають, оскільки він показує, як медіамагнат і політик із протилежних таборів врешті-решт перетворили приватну кризу на сімейне рішення. Близьким родичем і постійним бізнес-партнером Фуксмана залишався двоюрідний брат Олександр Роднянський.
Дружина Лілія залишалася його головною опорою в Німеччині, тоді як українські активи Фуксман тримав переважно через офшорні структури. Така модель була типовою для медіамагнатів 1990-х: управління в Києві, активи — в офшорах, сім’я — у Європі. Це, з одного боку, давало захист від політичних ризиків, а з іншого — робило Фуксмана відірваним від українського медіа-середовища, у якому він фактично перестав з’являтися після 2010 року.
Ірина Бережна, від якої народилася Даніелла, загинула у 2017 році в автокатастрофі на трасі Київ — Одеса. На момент загибелі вона була депутатом Верховної Ради від Партії регіонів і входила до комітету з питань європейської інтеграції. Її стосунки з Фуксманом не були публічними, але факт удочеріння Даніелли після її смерті підтверджується кількома українськими та німецькими виданнями. Для сім’ї Фуксмана це рішення фактично означало, що старші дочки Олена, Наталія та Мішель виховувалися в Дюссельдорфі окремо від молодшої Даніелли, яка деякий час жила в Україні з родиною Бережної.
Смерть і що залишилося після нього
Борис Фуксман помер 9 жовтня 2025 року в Німеччині на 79-му році життя. Точних обставин смерті родина і офіційні джерела не розголошували, що типово для європейських медіамагнатів старшого покоління. Уже за кілька тижнів після його смерті в українських ЗМІ з’явилися короткі некрологи, де його називали «людиною, яка стояла за 1+1» і «співзасновником Hilton Kyiv». Ім’я Фуксмана залишається в українському медіа-середовищі пов’язаним переважно з епохою 1990-х і 2000-х — тобто з періодом, коли великий приватний капітал уперше зайшов у медіа й нерухомість.
Після смерті Фуксмана постає питання про подальшу долю його українських активів. Hilton Kyiv, «Сінема Сіті» та «Українська медійна група» формально продовжують працювати. За відсутності публічних заяв спадкоємців можна припустити, що активи або залишаться в родинному управлінні, або будуть поступово виставлені на продаж. Це залежить від рішень дружини Лілії та трьох старших дочок, які можуть мати власні плани. У будь-якому випадку ім’я Фуксмана залишиться в історії українського медіа як одне з ключових для розуміння приватизаційних процесів 1990-х і ранніх 2000-х.
Українські медіа після смерті Фуксмана згадували переважно три факти: співзасновництво 1+1, частку в Hilton Kyiv і зв’язок із родиною Роднянських. Деякі видання додавали деталі про єврейську громадську діяльність, але без конкретних цифр фінансування. Німецькі ЗМІ, своєю чергою, згадували Фуксмана переважно як дюссельдорфського галериста, який зробив кар’єру в українському медіа. Цей розрив у сприйнятті — ще одне підтвердження того, що біографія Фуксмана належить одночасно двом країнам і двом медіакультурам.
Фуксман і єврейська громада України
Окрема сторінка біографії Фуксмана — його роль у єврейських громадських організаціях. Протягом кількох десятиліть він залишався почесним президентом Єврейської конфедерації України, брав участь у фінансуванні єврейських шкіл і культурних проєктів. Ця діяльність рідко згадується в контексті медіабізнесу, хоча саме вона формувала його репутацію в європейських ділових колах. Для багатьох інвесторів у Німеччині та Ізраїлі Фуксман у першу чергу був представником єврейської громади, а вже потім — медіамагнатом.
Українські єврейські організації після його смерті поки що не оприлюднювали окремих заяв про наступника. Формально посада почесного президента Єврейської конфедерації України не передбачає автоматичної ротації, і її можуть або залишити вакантною, або запропонувати іншому члену родини чи бізнес-партнеру. Будь-яке з цих рішень вплине на подальшу фінансову підтримку проєктів, які роками трималися саме на внесках Фуксмана та його оточення. Для України це означає, що в найближчі роки частина єврейських культурних ініціатив може переживати кадрову та фінансову перебудову.
Єврейська конфедерація України, яку очолював Фуксман, об’єднує понад двадцять регіональних громадських організацій. Серед напрямків її роботи — підтримка шкіл, благодійних фондів, програм із вивчення івриту та єврейської історії, а також допомога соціально незахищеним громадянам єврейського походження. Фінансування таких проєктів в Україні традиційно залежало від кількох великих донорів, і Фуксман був одним із них. Після його смерті частина цих програм може перейти на підтримку ізраїльських та американських фондів, що часто змінює пріоритети роботи.
Міжнародний контекст: як працювали медіамагнати 1990-х
Якщо порівнювати кар’єру Фуксмана з аналогічними постатями в Європі та США, то вона досить типова для медіамагнатів першого покоління. У Великій Британії схожу траєкторію мали засновники ITV і Channel 4, у Німеччині — медіагрупи Kirch і Bertelsmann, у США — власники Fox і CBS 1980-х. У всіх випадках схема була однакова: старт у 1960-х або 1970-х, великий прорив у 1990-х, вихід з операційного управління у 2010-х і поступова передача активів спадкоємцям. Фуксман вписується в цю модель, але з українською специфікою: частка в медіа- і готельному бізнесі продавалася не відкритому ринку, а конкретним стратегічним покупцям (CME, Коломойський), що суттєво відрізняється від західних M&A-угод.
У США та ЄС великі медіаугоди проходять через регуляторні перевірки FCC чи Єврокомісії, тоді як в Україні 2000-х формального контролю за зміною власності ключових каналів практично не було. Це давало швидкість угод, але й робило ринок залежним від непублічних домовленостей. Фуксман, як людина з подвійним німецько-українським бекграундом, використовував обидві моделі: продаж 1+1 у 2008 році проходив за угорсько-західними правилами CME, тоді як подальший продаж каналу Коломойському вже був суто українською історією.
Крім того, в Європі медіамагнати 1990-х часто диверсифікували бізнес у суміжні галузі: телекомунікації, видавничий бізнес, рекламні агенції. Фуксман свідомо обрав іншу стратегію: після продажу 1+1 він зосередився на нерухомості та кінотеатрах, тобто на фізичних активах, які дають стабільний грошовий потік і не залежать від редакційної політики. Це робить його портфель менш волатильним, ніж у класичних медіамагнатів, і ближчим до моделі приватного інвестиційного фонду з нерухомим ядром.
Поширені запитання
Хто такий Борис Фуксман?
Борис Леонідович Фуксман — німецький медіамагнат і кінопродюсер українського походження, народився 12 лютого 1947 року в Києві. Відомий як співзасновник телеканалу 1+1, мережі кінотеатрів «Сінема Сіті» та готелю Hilton Kyiv, а також як почесний президент Єврейської конфедерації України.
Коли і де помер Борис Фуксман?
Борис Фуксман помер 9 жовтня 2025 року в Німеччині, на 79-му році життя. Обставини смерті родина не розголошувала, що відповідає практиці європейських медіамагнатів старшого покоління.
Як Фуксман був пов’язаний із телеканалом 1+1?
Разом із двоюрідним братом Олександром Роднянським він заснував 1+1 у 1995 році. У 2008 році вони продали свої частки угорській компанії CME приблизно за 200 мільйонів доларів, а у 2010 році CME перепродала канал Ігорю Коломойському.
Що таке «Сінема Сіті» і хто її заснував?
«Сінема Сіті» — українська мережа кінотеатрів-мультиплексів, заснована у 2007 році Борисом Фуксманом, Олександром Роднянським та Махаелем Фліхтом. Це була одна з перших в Україні мереж сучасного кінотеатрального формату з фуд-кортами і цифровим звуком.
Чи мав Фуксман родину в Україні?
У Фуксмана було четверо дочок: Олена, Наталія і Мішель — від дружини Лілії, а також Даніелла, яка народилася у 2009 році від депутатки Партії регіонів Ірини Бережної. Після смерті Бережної Даніеллу удочерили Фуксман і його дружина.
Чому Фуксман перестав інвестувати в Україну?
У 2019 році він призупинив нові інвестиції в українське будівництво і зосередився на нерухомості в Німеччині. Це було пов’язано з ризиками українського ринку після 2014 року і більш передбачуваною прибутковістю в Європі, де ринок нерухомості стабільно зростав.
Яку роль відігравав Фуксман у єврейській громаді?
Він був почесним президентом Єврейської конфедерації України, фінансував єврейські школи й культурні проєкти. У європейських ділових колах його знали переважно як представника єврейської громади, а вже потім як медіамагната.
Хто такий Олександр Роднянський у біографії Фуксмана?
Олександр Роднянський — двоюрідний брат і постійний бізнес-партнер Фуксмана. Разом вони заснували Innova Film, 1+1, «Сінема Сіті», «Українську медійну групу» та спільно володіли Hilton Kyiv по 25%.
Які активи Фуксмана залишаються в Україні після його смерті?
Формально продовжують працювати Hilton Kyiv, «Сінема Сіті» та «Українська медійна група». Подальша доля цих активів залежить від рішень спадкоємців і може включати поступовий продаж стратегічним інвесторам або збереження в родинному управлінні.
Чи є Фуксман у відкритих реєстрах як власник українських компаній?
Частки Фуксмана в українських активах традиційно трималися через офшорні структури, тому в українських реєстрах він зазвичай фігурує як кінцевий бенефіціар, а не прямий власник. Деталі можна перевірити у відкритих реєстрах YouControl і Опендатабот.
Що відомо про дитинство Бориса Фуксмана в Києві?
Народився 12 лютого 1947 року в Києві в єврейській родині (за іншими даними СБУ — у Ризі). Навчався в Київському торгово-економічному інституті, після чого працював на Київській кіностудії документальних фільмів. Емігрував до Німеччини в 1974 році разом із родиною.
Чи є достовірні біографічні джерела про Бориса Фуксмана?
Основним перевіреним джерелом біографії залишається стаття в українській Вікіпедії, яка містить дати народження, смерті, ключові угоди та дані про родину. Додаткову інформацію можна знайти в некрологах українських і німецьких ЗМІ, а також у реєстрах компаній, де Фуксман фігурує як бенефіціар.
