Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт в інтерв’ю Welt am Sonntag, опублікованому 19 липня 2026 року, виклав конкретні наслідки своєї пропозиції щодо українських чоловіків призовного віку. За його словами, якщо Директива про масовий наплив більше не застосовуватиметься до цих осіб і у процедурі надання притулку не буде ухвалене позитивне рішення, вони матимуть обов’язок виїхати до України.
Що змінюється для українських чоловіків призовного віку
Добріндт підтримав виключення українських чоловіків призовного віку з механізму автоматичного тимчасового захисту в ЄС та заявив, що ухилення від військової служби не є підставою для надання притулку. Він зазначив, що можливість подати заяву на притулок зберігається, але вже в індивідуальному порядку. Міністр також провів різницю між українськими громадянами та сирійськими біженцями, нагадавши, що щодо сирійців завжди проводилася індивідуальна перевірка в межах процедури надання притулку, тоді як українці досі отримували автоматичний захист відповідно до Директиви про масовий наплив.
Обґрунтування та контекст рішення
Добріндт назвав такий підхід політично виправданим з огляду на масштабну військову підтримку, яку Німеччина надає Україні для протидії російській агресії, і заявив, що ситуацію з Україною не можна порівнювати із громадянською війною в Сирії. За даними Федерального відомства у справах міграції та біженців (BAMF), станом на 30 травня в Німеччині перебували 1,348 мільйона біженців з України, зокрема 356 тисяч чоловіків віком від 18 до 63 років, а серед близько 95 тисяч людей, які прибули з березня 2025 року, майже 60% становлять чоловіки призовного віку. Водночас країни Європи підтримали продовження до 4 березня 2028 року дії механізму тимчасового захисту для українських громадян, які виїхали через війну до країн ЄС, із збереженням захисту для тих, хто вже перебував у країнах ЄС, та відмовою у захисті військовозобов’язаним чоловікам, які щойно прибули.
