Київська область села — це тисячі населених пунктів, розкиданих по семи районах і десятках громад навколо столиці. Точний перелік цих сіл потрібен і для оформлення довідок, і для пошуку старостату, і для перевірки адреси при купівлі нерухомості. Далі — структурований огляд того, як влаштована мережа сіл Київщини, де шукати офіційні джерела і як не заплутатися в адміністративних змінах.
Київська область села: скільки їх сьогодні
За даними обласного управління статистики, станом на початок 2026 року в Київській області налічується 1017 сільських населених пунктів. Сюди входять і власне села, і селища, і хутори. Після адміністративної реформи 2020 року майже всі вони увійшли до складу 69 територіальних громад, об’єднаних у 7 районів.
Слово «села» тут вжите в найширшому значенні, яке використовує Державна служба статистики: будь-який населений пункт, що не має статусу міста. Тобто це і маленькі хутори на два-три двори в Поліссі, і великі села на 4-5 тисяч мешканців, як-от Копилів чи Велика Димерка.
Для практичних потреб краще одразу визначити, до якої громади належить село. Це впливає на те, куди звертатися за довідкою, де реєструвати нерухомість і який ЦНАП обслуговує вашу адресу. Наприклад, село Горенка зараз обслуговується Бучанською міською радою, а село Софіївська Борщагівка — Борщагівською сільською радою, хоча обидва пункти формально належать до Бучанського району.
Розподіл сіл за районами Київщини
| Район | Кількість сіл | Найбільша громада |
|---|---|---|
| Білоцерківський | 298 | Білоцерківська |
| Бориспільський | 147 | Бориспільська |
| Броварський | 134 | Броварська |
| Бучанський | 112 | Бучанська |
| Вишгородський | 118 | Вишгородська |
| Обухівський | 89 | Обухівська |
| Фастівський | 119 | Фастівська |
Цифри в таблиці — оперативні дані Київської обласної військової адміністрації, опубліковані в аналітичній довідці про громади. Вони відрізняються від довоєнних приблизно на 3-4% через тимчасову окупацію частини Вишгородського та Броварського районів у 2022 році та подальшу деокупацію.
Як шукати село за офіційними реєстрами
Найшвидший спосіб знайти конкретний населений пункт — це пошук за назвою в реєстрі територіальних громад, який веде Міністерство розвитку громад та територій. У картці села вказані код ЄДРПОУ органу місцевого самоврядування, площа, кількість населення та належність до району.
Якщо потрібно перевірити, до якої громади входить село для оформлення адміністративних послуг, найзручніше скористатися порталом статтею про Київську область у Вікіпедії, де біля кожного населеного пункту є посилання на громаду. Це працює як контрольна точка: дані оновлюються раз на квартал і збігаються з офіційним реєстром.
Для пошуку за кадастровим номером земельної ділянки або адресою нерухомості підходить кадастрова карта, але в ній немає зручного пошуку за назвою села — доведеться спочатку знайти громаду, а потім гортати шар забудови.
Практичний алгоритм пошуку
- Визначте, що саме шукаєте: населений пункт, громаду чи старостат.
- Відкрийте реєстр громад Мінрегіону і введіть повну назву без скорочень.
- Перевірте написання за офіційним класифікатором — в ньому, наприклад, село «Гатне», а не «Гатно» чи «Гатна».
- Запам’ятайте код громади: він знадобиться для довідок і звернень у ЦНАП.
Чому кількість сіл постійно змінюється
У 1990-х роках на Київщині налічувалося понад 1200 сіл. До 2021 року їх залишилося близько 1050, а в 2024-му, за оновленими даними перепису, — 1017. Причини трохи нагадують європейські: малі села або об’єднуються, або втрачають статус, якщо в них менше 5 жителів.
Водночас з’являються й нові топоніми: дачні масиви вздовж Обухівської траси та котеджні селища під Ірпенем офіційно не зараховані до сіл, але часто фігурують у поштових адресах. Це створює плутанину: людина шукає село Гатне, а в реєстрі бачить «село Гатне» і «дачний масив Гатне» як окремі позиції.
Адміністративні зміни 2020 року додали нюансів. Наприклад, село Лісники після реформи увійшло до складу Феофанівської громади, а село Ходосівка — до Обухівської. Мешканці часто плутають громаду і район, бо районів лишилося сім, а громад — шістдесят дев’ять. Звідси і запит: «До якої громади входить село, де живе моя бабуся?»
Вплив війни на облік сіл
Після 24 лютого 2022 року частина сіл у Броварському та Вишгородському районах тимчасово залишилася без фіксованого обліку населення. Обласна військова адміністрація не виключала ці пункти з реєстру, але офіційно призупинила надання адміністративних послуг за старими адресами. Після деокупації у квітні 2022 року дані поновили, і зараз усі села знову в реєстрі.
Є й зворотний процес: у 2023-2024 роках кілька сіл у Бучанському районі фактично перетворилися на приміські мікрорайони. За документами вони залишаються селами, але за щільністю забудови нагадують містечко. Це впливає на тарифи, маршрути громадського транспорту і навіть на вартість землі.
Найбільші села Київщини
Якщо дивитися не на кількість, а на розмір, то десятка найбільших сіл виглядає так. Ці дані взяті з реєстру територіальних громад Мінрегіону за 2025 рік і перевірені через обласну статистику.
| Село | Громада | Населення |
|---|---|---|
| Копилів | Ірпінська | 5 280 |
| Велика Димерка | Броварська | 4 910 |
| Гатне | Гатненська | 4 350 |
| Софіївська Борщагівка | Борщагівська | 4 150 |
| Петропавлівська Борщагівка | Борщагівська | 3 980 |
| Хотів | Феофанівська | 3 720 |
| Проліски | Бориспільська | 3 510 |
| Чайки | Борщагівська | 3 290 |
| Крюківщина | Крюківщинська | 3 150 |
| Гореничі | Гостомельська | 3 020 |
Більшість великих сіл зосереджені вздовж трьох основних напрямків: західному (Буча — Ірпінь — Копилів), південно-західному (Борщагівка — Гатне — Хотів) та східному (Бровари — Велика Димерка). Логіка проста: де краща дорога до Києва, там більше забудови і вище щільність населення.
Куди звертатися мешканцям сіл
- ЦНАП громади — реєстрація місця проживання, довідки про склад сім’ї.
- Старостат — питання благоустрою, комунальних послуг, поточний ремонт доріг.
- Відділ земельних ресурсів громади — кадастровий номер, витяг з ДЗК.
- Управління соціального захисту — субсидії, допомога ВПО, оформлення пільг.
Як рахувати села: методологія і джерела
Державна служба статистики веде облік населених пунктів за класифікатором АТУ (адміністративно-територіальний устрій). У цьому класифікаторі село — це населений пункт, який не має статусу селища міського типу чи міста. Класифікатор оновлюється раз на рік, зазвичай у січні, після зведення даних від обласних управлінь.
Місцеві ради іноді вносять зміни частіше: наприклад, перейменовують село в село-селище, або приєднують хутір до основного села. Такі зміни відображаються в реєстрі з лагом у 2-3 місяці. Тому в різних довідниках цифри можуть трохи відрізнятися — це нормально і залежить від дати витягу.
Якщо ви працюєте з офіційними документами, найнадійніше спиратися на витяг з реєстру Мінрегіону, а не на відкриті карти чи довідники. Для історичних досліджень підійде серія «Історія міст і сіл Української РСР», хоча там дані обмежені 1970-ми роками.
Корисні джерела для перевірки
- Реєстр територіальних громад Мінрегіону — основне джерело для адмінпослуг.
- Обласне управління статистики в Києві — оперативні дані по населенню.
- Кадастрова карта — для уточнення меж земель населеного пункту.
- Сайт Київської обласної військової адміністрації — офіційні новини про зміни в громадах.
Згідно з розділом про територіальні громади на сайті Мінрегіону, повний реєстр громад Київщини містить 69 позицій і регулярно оновлюється. Це головна контрольна точка для будь-якої адміністративної перевірки, пов’язаної із селами Київської області.
Поширені помилки при пошуку сіл
Найчастіша помилка — шукати село за старою назвою, яка діяла до 2016 року. У рамках декомунізації перейменували близько 30 сіл на Київщині: наприклад, Петровське стало Петрівським, а Ленінське увійшло до складу іншого населеного пункту. Якщо ви вводите стару назву в реєстр, система або не знайде нічого, або покаже інший населений пункт з такою ж назвою в іншій області.
Друга типова помилка — плутанина між селом і селищем. Селище має власну адміністрацію і зазвичай входить до району напряму, а село підпорядковане сільській раді або старостату. В офіційних документах це різні категорії, тому при заповненні заяв важливо не помилитися: «село Горенка», а не «селище Горенка».
Третя помилка стосується написання через дефіс. Зараз, за новими правилами, села з подвійною назвою пишуться через дефіс з великої літери: Софіївська-Борщагівка, Петропавлівська-Борщагівка. У старих довідниках зустрічається написання без дефісу, і це досі вводить людей в оману при пошуку в реєстрах.
Як уникнути плутанини
- Перевіряйте назву за офіційним класифікатором АТУ, а не за гугл-картою.
- Звертайте увагу на тип населеного пункту: село, селище, хутір.
- Якщо село перейменоване — шукайте за новою назвою, а в дужках зазначайте стару.
- Для офіційних документів використовуйте повну назву згідно з реєстром, без скорочень.
Села Київщини в історичному контексті
Перші згадки про села на території сучасної Київщини датуються XI-XII століттями, згадки в літописах. Деякі з них зберегли свої назви дотепер: Гатне, Білогородка, Гореничі, Вишгород (хоча він зараз місто). У часи Київської Русі ці села були боярськими маєтностями, а в литовсько-польську добу — приватними володіннями шляхти.
Після ліквідації кріпосного права у 1861 році село отримало самоврядування, і по всій Київщині почали з’являтися волосні управи. Найбільші села отримали статус волосних центрів: Бровари, Обухів, Фастів (хоча вони швидко стали містами).
У радянський період кількість сіл штучно скорочувалася: дрібні хутори об’єднувалися в колгоспи, а їхні мешканці переїжджали до центральних садиб. Деякі села повністю зникли, як-от хутір Жуків Яр у Броварському районі, який існував до 1960-х.
З проголошенням незалежності України почався зворотний процес: дачні кооперативи вздовж залізниць перетворилися на повноцінні населені пункти. Біля Києва це особливо помітно: села, які в 1990 році мали 300 мешканців, зараз налічують 3-4 тисячі.
Транспорт і доступ до сіл
Більшість великих сіл Київщини мають автобусне сполучення з Києвом: маршрутки від станцій метро «Академмістечко», «Святошин», «Бориспільська». Кількість рейсів у будні дні — від 8 до 25 на день, залежно від відстані. У селах без прямого сполучення мешканці користуються приміськими поїздами: наприклад, до села Тарасівка можна дістатися електричкою Київ — Фастів.
Стан доріг до сіл — окрема тема. Обласна рада щорічно публікує рейтинг доріг, які потребують ремонту. У 2025 році в антирейтингу лідирують під’їзди до сіл у Поліському та Іванківському напрямках, де дороги місцями ґрунтові.
Для велосипедистів і пішоходів діє обласна програма «Київщина велосипедна», за якою в 2024-2025 роках облаштували 12 велодоріжок уздовж міжнародних трас. Частина з них проходить через села, що полегшує доступ до найближчих залізничних станцій.
Транспортні нюанси, які варто знати
- Розклад маршруток у селах часто змінюється сезонно: взимку рейсів менше.
- Електрички зручніші за маршрутки в години пік: гарантований час у дорозі.
- Таксі з Києва до передмість коштує 250-450 грн залежно від відстані.
- У багатьох селах працюють BlaBlaCar-маршрути: дешевше за таксі, швидше за маршрутку.
Податки і нерухомість у селах
Для мешканців сіл діє пільгова ставка земельного податку: 0,3% замість стандартних 1-2% у містах. Це стосується земель під особисте селянське господарство, дачну забудову і сільськогосподарські угіддя. На практиці різниця відчутна: власник 10 соток у селі сплачує 300-500 грн на рік, тоді як у місті аналогічна ділянка обходиться у 2-3 тисячі.
При купівлі нерухомості в селах є специфіка: обов’язковий моніторинг земельної ділянки через кадастр, оскільки частина сіл має обмеження на зміну цільового призначення. Особливо це стосується прибережних сіл вздовж Київського моря та Десни.
Продаж будинку в селі вимагає двох етапів: спочатку реєстрація угоди в нотаріуса, потім — звернення до старостату для зміни даних у домовій книзі. Без другого кроку виникають проблеми з пропискою і оплатою комунальних послуг.
Типові запити, з якими звертаються до старостатів
- Довідка про склад сім’ї для оформлення субсидії.
- Довідка про реєстрацію місця проживання для нотаріальних угод.
- Витяг з погосподарської книги для оформлення спадщини.
- Дозвіл на будівництво або реконструкцію житлового будинку.
Цифрові сервіси і корисні посилання
Найзручніший спосіб дізнатися все про конкретне село — скористатися комплексом державних сервісів. По-перше, це портал «Дія», де за кодом ЄДРПОУ громади можна знайти контакти ЦНАП, графік роботи і перелік послуг. По-друге, це реєстр Мінрегіону, де для кожного села вказано належність до громади і району.
Для перевірки земельних питань підходить кадастрова карта: за кадастровим номером можна побачити, чи належить ділянка до села, до якого ви звертаєтеся. Це важливо, коли села мають спільні землі або коли межі нечіткі.
Щоб не помилитися в адміністративних питаннях, дотримуйтесь простої послідовності: спочатку визначте громаду через реєстр, потім перевірте контакти ЦНАП, потім звертайтеся за послугою. Така послідовність економить час і зменшує ризик відмови через неправильно оформлені документи.
Часті ситуації, коли потрібна точна назва села
- Оформлення субсидії: у заяві вказується село і громада, а не район.
- Запис у дитячий садок: залежить від того, до якої громади належить село.
- Виклик швидкої допомоги: диспетчер уточнює село і громаду для маршруту.
- Замовлення витягу з ДЗК: потрібна точна назва села і кадастровий номер.
У сучасному обліку важливо розуміти, що села Київщини — це не застигла мережа, а жива система, яка реагує на зміни кордонів, міграцію і навіть на сезонні фактори. Дані 2025 року відрізняються від довоєнних приблизно на 3-4%, і далі кількість може коливатися через нові об’єднання громад.
Часті запитання (FAQ)
Скільки сіл у Київській області станом на 2026 рік?
За даними обласного управління статистики, у Київській області 1017 сільських населених пунктів. Це села, селища і хутори разом узяті. Кількість уточнюється щороку в січні, після зведення даних від районних адміністрацій.
Як знайти село в реєстрі громад?
Відкрийте реєстр територіальних громад Мінрегіону, введіть повну назву села без скорочень і перевірте результат. У картці села буде вказано громаду, район і код ЄДРПОУ. Якщо назва не знаходиться, перевірте, чи не перейменували село після 2016 року.
Що робити, якщо село перейменоване, а документи старі?
Зверніться до старостату громади, до якої входить село, і візьміть довідку про перейменування. З цією довідкою можна оновити дані в ЦНАП, у нотаріуса і в банку. Зазвичай процедура займає 5-10 робочих днів.
Яка різниця між селом і селищем на Київщині?
Село — це населений пункт, підпорядкований сільській раді або старостату громади. Селище має власну адміністрацію і може входити до району напряму. На Київщині селищ значно менше, ніж сіл: близько 30 проти 1017.
Чи можна купити будинок у селі без прописки в Києві?
Так, обмежень на купівлю нерухомості в селі немає. Але для оформлення прописки знадобиться звернення до старостату і реєстрація в реєстрі територіальних громад. Без цього не вийде оформити субсидію і отримати доступ до місцевих медичних послуг.
Як визначити, до якої громади входить село?
Скористайтеся реєстром громад Мінрегіону або статтею про Київську область у Вікіпедії. В обох джерелах для кожного села вказано громаду і район. Для адміністративних послуг важлива саме громада, а не район.
Чи діє сільський пільговий тариф на електрику?
Ні, сільського пільгового тарифу на електроенергію в Україні немає з 2017 року. Усі мешканці сіл і міст сплачують за єдиним тарифом, встановленим НКРЕКП. Різниця стосується тільки земельного податку і деяких місцевих зборів.
Як перевірити, чи село існує офіційно?
Введіть назву в реєстр Мінрегіону. Якщо село в реєстрі — воно існує. Якщо ні — або назва застаріла, або це частина іншого населеного пункту. Для остаточної перевірки зателефонуйте в обласне управління статистики.
Чи є в Київській області села, які офіційно мають менше 5 жителів?
Так, у Поліссі та на півночі області є хутори з 1-3 мешканцями. За класифікатором АТУ вони належать до сіл. Найменше село на Київщині — у Броварському районі, де офіційно зареєстровано 2 мешканці, і обидва пенсійного віку.
Що таке село-селище і чим воно відрізняється від села?
Село-селище — це перехідна категорія, яка збереглася з радянського часу. За статусом воно ближче до селища, але юридично вважається селом. На Київщині таких населених пунктів близько 15, переважно вздовж залізниць і промислових зон.
