22 вересня 2026 року в будівлі ООН у Нью-Йорку президент США Дональд Трамп, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і голова уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен підписали угоду щодо безпеки арктичного острова. Церемонія відбулася під час візиту американського президента на Генеральну Асамблею ООН, пряму трансляцію вів ютуб-канал Білого дому.
Хронологія підписання та попередні домовленості
Переговори тривали кілька місяців: 18 вересня 2026 року сторони оголосили про прорив у багатомісячній суперечці щодо найбільшого острова світу, а 19 вересня США, Данія та Гренландія домовилися про розширення військової присутності. Остаточно документ затвердили під час візиту Трампа до штаб-квартири ООН.
Ключові положення та інфраструктура
Угода передбачає розвиток значної військової присутності США в Гренландії та забороняє противникам Вашингтона розміщувати власні бази на острові. Документ не передбачає передачі території Сполученим Штатам і зберігатиме чинність у разі набуття Гренландією незалежності.
- Планується створення нових оборонних об’єктів, зокрема військової бази поблизу Нарсарсуака в Південній Гренландії та бази в Местерсвігу на сході острова.
- На північному заході Гренландії вже працює американська база з радаром раннього попередження, системами космічного спостереження та супутникового зв’язку.
- Остаточне рішення щодо розміщення американських баз ухвалюватиме уряд Данії за погодженням зі США; конкретні умови визначать під час подальших переговорів.
Реакції сторін
Глава гренландського уряду назвав документ продовженням угоди 1951 року та 85 років співпраці у сфері безпеки між Гренландією та США. Фредеріксен заявила, що угода зміцнює спільну безпеку й стримування і поважає суверенітет Данії та право Гренландії на самовизначення. Трамп охарактеризував документ як такий, що дає США «постійний контроль над безпекою та всіма іншими потребами на цій території», і назвав його «грандіозним» для Європи та Сполучених Штатів.
